ЧИ МОЖЕ СІЛЬСЬКИЙ ШКОЛЯР СТАТИ ДОСЛІДНИКОМ РІВНЯ МАН? ІСТОРІЯ, ЯКА ДОВОДИТЬ — ТАК
Іноді великі наукові історії починаються не в університетських лабораторіях, а на звичайних сільських дорогах, серед полів і знайомих краєвидів, які здаються буденними лише на перший погляд.
Саме так народилася дослідницька робота учня 8 класу Івановицького ліцею Богдана Пишнюка: «Географічні передумови розвитку хмелярства в Житомирській області (на прикладі села Івановичі)».
Упродовж травня – грудня 2025 року він працював над нею під педагогічним керівництвом учителя географії Вячеслава Пишнюка. Це було не просто навчання — це була жива наука, де карта оживала під ногами, а кожен маршрут ставав дослідженням.
Богдан не обмежився підручниками. Він виходив у поле.
Його навчальні маршрути стали справжніми дослідницькими експедиціями:
- вулиця Миру → північні околиці Івановичів → хмільники урочища «Фльорівка»
- вулиця Незалежності → південні околиці → хмільники урочища «Старе село»
- територія ТОВ «Хміль України», де він побачив виробництво зсередини та поспілкувався з головним агрономом Володимиром Марковським
“Я вперше зрозумів, що географія — це не про сторінки, а про землю під ногами”, — зізнається Богдан.
Перший крок у велику науку
2 січня 2026 року на базі Пулинського ліцею відбувся І етап Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт МАН.
Це був день, коли учні чотирьох ліцеїв громади — Пулинського, Новозаводського, Кошелівського та Івановицького — представили свої дослідження.
Але серед десятків робіт одна привернула особливу увагу журі.
У секції «Географія» відділення «Науки про Землю» переміг восьмикласник із сільського ліцею — Богдан Пишнюк.
Його робота отримала диплом І ступеня і була направлена на обласний етап.
“Я не очікував перемоги. Просто хотів довести самому собі, що можу розібратися в темі до кінця”, — каже Богдан.
Обласний етап: конкуренція, що випробовує
Обласний етап зібрав 265 учасників із 61 секції та 12 наукових відділень. Це був рівень, де кожна робота — результат серйозної багатомісячної праці.
І тут з’являється важливий контраст:
Богдан — 8 клас.
Більшість конкурентів — 10–11 класи міських ліцеїв.
Його робота пройшла три етапи:
1. Заочне оцінювання — аналіз наукового дослідження
2. 18 лютого — онлайн постерний захист (Google Meet)
Презентація, стислий виклад і перші запитання журі
3. 19 лютого — наукова конференція
Живий виступ, дискусія, аргументи
Саме тут наука перестає бути текстом — і стає випробуванням мислення.
Результат: 87,74 бала.
До диплома ІІІ ступеня не вистачило зовсім трохи — кількох балів.
Але найважливіше виявилося інше.
“Я хвилювався, бо більшість учасників були старші. Але коли я почав пояснювати свою роботу, я відчув, що розумію свій матеріал краще, ніж страх”, — згадує Богдан.
Що стоїть за цифрами
Його дослідження показало важливу річ: природні умови Івановичів — ґрунти, рельєф і мікроклімат — створюють сприятливі передумови для розвитку хмелярства.
Іншими словами, навіть невелике село має власну «географічну логіку розвитку», яку можна дослідити, зрозуміти і пояснити науково.
Це і є справжня наука — коли звичайне стає зрозумілим через дослідження.
Результат Богдана — це не історія про “майже переміг”.
Це історія про те, як восьмикласник на рівних увійшов у серйозне наукове середовище, де більшість учасників були значно старшими.
Його диплом учасника обласного етапу МАН — це підтвердження не лише знань, а й потенціалу, який уже зараз видно дуже чітко.
Хочеться щиро подякувати Богдану Пишнюку за наполегливість, відповідальність і справжній інтерес до науки.
І окрема подяка — за сміливість досліджувати власну землю так глибоко, ніби це велика наукова карта світу.
Його робота доводить просту істину: велика наука не починається з великих міст. Вона починається з уважного погляду на те, що поруч.
З рідного поля. З дороги до школи. З бажання зрозуміти, чому світ саме такий.
Попереду — нові дослідження, нові відкриття і нові наукові кроки.
І ця історія — лише перший із них.
Вячеслав Пишнюк вчитель географії, педагогічний керівник учня
