ДЯКУЄМО ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ З ІВАНОВИЧІВ! 💙💛
Кожен із нас прокидається вранці, йде до школи чи на роботу, виховує дітей, працює в саду чи на полі. І все це можливе лише тому, що зараз, у цей самий момент, наші земляки стоять на передовій і захищають нас від ворога. Вони — наші Герої.


Сьогодні у музеї історії села Івановичі ми провели тематичну екскурсію для учнів 2–7 класів. Екскурсію вела Злата Острогляд, і вона стала справжнім уроком подяки нашим захисникам. Молодші школярі з 2–3 класів слухали з особливою цікавістю, адже для них це перші кроки у пізнанні історії рідного краю. А учні середніх класів — 5–7 — уже розуміють ціну свободи і з великою щирістю передали свою любов та вдячність воїнам.


Діти дізналися про мужність земляків, які нині боронять Україну (а таких — понад сорок із нашого села!). Вони щиро говорили про свої почуття, малювали уявні картини мужності та миру, а у своїх словах дякували нашим воїнам.
Ми також згадали наших Героїв, які вже ніколи не повернуться додому — Максима Поліщука та Іллю Вікарчука. Учні всіх класів схилили голови у хвилині мовчання, а у залі музею панувала тиша, сповнена поваги та болю. Бо пам'ять про тих, хто віддав своє життя, — це світло, яке веде нас у майбутнє.


Я розповів дітям історію створення підрозділів музею, присвячених нашим захисникам. Бо важливо не лише знати імена Героїв, а й розуміти, чому саме пам’ять про них допомагає нам триматися й перемагати. Адже без цієї пам’яті ми втратимо себе, а з нею — маємо силу йти далі.
День захисників і захисниць — це свято тих, хто відстоює нашу свободу й незалежність. І водночас — це нагадування нам, мирним людям, що наш обов’язок бути міцним тилом. Найпростіший спосіб подякувати — підтримати воїнів: добрим словом, листом, дитячим малюнком чи донатом.
Наша подяка ніколи не буде абстрактною. Адже серед воїнів — наші рідні, друзі, колеги. Вони дивляться нам у вічі, коли повертаються додому у відпустку, вони телефонують у хвилини тиші на фронті. Їхня мужність — це щит, який береже і наше село, і всю Європу.
Ми дякуємо кожному. Живим — за їхню силу й віру. Полеглим — за їхню безсмертну жертву.
І разом будуємо спільну історію, яку обов’язково передамо нашим дітям і внукам.
Сьогодні також учні Івановицького ліцею схилили голови у хвилині мовчання за загиблими героями Максимом Поліщуком та Іллею Вікарчуком. 🌹
Діти поклали квіти на їхні могили, вшановуючи мужність і подвиг тих, хто віддав життя за мир і свободу України.
Пам’ятаємо. Шануємо. Несемо їхній приклад у серцях. 💛💙

З повагою і вдячністю, Вячеслав Пишнюк керівник «Музею історії села Івановичі»




